Четвер, 22.02.2018, 03:42

Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Пошук
Корисні сайти
  • Державне агенство земельних ресурсів України
  • Бажаєте дізнатися про хід роботи над вашим документом натисніть тут»
  • Інформація про земельні ділянки тут»
  • Інформація про земельні торги тут»
  • Районні державні адміністрації
  • Токмацька міська рада
  • Новий офіційний веб-сайт Держземагентства України
  •  
    Головна » 2015 » Березень » 16 » Особливості оподаткування фермерських господарств. На які пільги можуть розраховувати фермерські господарства?
    15:31
    Особливості оподаткування фермерських господарств. На які пільги можуть розраховувати фермерські господарства?

    Задля забезпечення створення більш комфортних умов для розвитку аграрного сектору економіки, держава Україна встановила деякі особливості щодо діяльності фермерських господарств, їх оподаткування та пільг. Нижче розглянемо це детальніше.

    1. Відповідно до Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, можуть набути статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

    Сільськогосподарськими товаровиробниками слід вважати юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

    При цьому звертаємо увагу,  що кваліфікаційною вимогою для особи, яка претендує на набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходу суб'єкта господарювання.

    Об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

    Для набуття або підтвердження статусу платника цього податку особа має подати, крім іншого, відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

    Звертаємо увагу, що законодавчо не встановлено вимоги про мінімальну кількість земельних ділянок, які належать на праві власності чи знаходяться в користуванні платника фіксованого сільськогосподарського податку.  

    При цьому також будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав таке право не виникало, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

    Необхідно мати на увазі, що права, які виникають на земельні ділянки, підлягають обов’язковій державній реєстрації відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

    При цьому звертаємо увагу на висновки, які викладені у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.12.2012 № 2614/12/13-12. Зокрема, судом зазначено наступне:

    «…податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

    Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, варто визнати, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку. Розглядувані угіддя будуть знаходитися у користуванні платника сільськогосподарського податку. При цьому варто враховувати, що виникнення орендних відносин відповідно до вимог земельного законодавства не є обов'язковою умовою для визнання сільськогосподарських угідь такими, що знаходяться в користуванні платника фіксованого сільськогосподарського податку. Зазначене пояснюється тим, що оренда є лише одним із видів права користування землею.

    У свою чергу, Податковий кодекс України не зводить користування сільськогосподарськими угіддями лише до виникнення права оренди на відповідні земельні ділянки. Відповідно, зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку. Відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

    За таких обставин продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.

    Відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського товаровиробника. За таких обставин відсутні будь-які підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстровано, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда чи інше право користування якими оформлені з недоліками.

    Таким чином, перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений статтею 301 Податкового кодексу України. Цей критерій дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку, незалежно від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок.

    Аналогічні правила застосовуються при визначенні підстав для застосування особою спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

    За таких обставин відсутність належного оформлення земельних ділянок, зокрема, відсутність державної реєстрації відповідних договорів оренди, не є підставою для звільнення платника фіксованого сільськогосподарського податку від нарахування податку з площі всіх ділянок, що перебувають у його користуванні.

    Таким чином, фіксований сільськогосподарський податок сплачується з усіх земель, що фактично використовуються платником цього податку для виробництва сільськогосподарської продукції».

    2. Резиденти, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства можуть обрати спеціальний режим оподаткування.

    Такий спеціальний режим оподаткування полягає в тому, що сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

    Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

    3. З метою підтримки становлення і розвитку фермерських господарств в Україні створений і діє Український державний фонд підтримки фермерських господарств, основними напрямками діяльності якого є: 

    - надання фінансової підтримки фермерським господарствам;

    - сприяння кадровому, науково-технічному забезпеченню фермерських господарств в умовах ринкової економіки;

    - визначення розміру потреби у коштах для фінансової підтримки фермерських господарств.

    На отримання поворотної фінансової підтримки від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на конкурсних умовах мають право:

    - новостворені фермерські господарства та фермерські господарства з відокремленими садибами, фермерські господарства, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях яким надається фінансова підтримка терміном на три-п’ять років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності;

    - інші фермерські господарства терміном до п’яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більш як 125 кв. метрів), для закладання багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств зрошення та меліорації земель.

    Переглядів: 540 | Додав: Zemresyrs | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 0
    Copyright MyCorp © 2018
    Створити безкоштовний сайт на uCoz